Новини академії

Викладачі отримали благословення /14 червня 2012 рік/

14 червня, в день пам’яті преподобного Агапіта Печерського, лікаря безвідплатного, за традицією, що існує вже десять років, викладачі Української військово-медичної академії отримали благословення Православної Церкви.

Подячний молебень у притворі Ближніх печер Святої Успенської Києво-Печерської Лаври перед мощами преподобного Агапіта, у присутності викладачів УВМА та військових лікарів, відправив голова Синодального відділу УПЦ по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України архієпископ Львівський і Галицький Августин. Владиці співслужив голова Синодального відділу УПЦ у справах пастирської опіки пенітенціарної (тюремної) системи протоієрей Віктор Яценко.

Після богослужіння викладачі Української військово-медичної академії вклонилися нетлінним мощам преподобного Агапіта Печерського.

Прес-служба Синодального відділу УПЦ по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України

УВМА - 19-та річниця з дня заснування /12 січня 2012 рік/

12 січня 2012 року Українська військово-медична академія святкувала свою 19-ту річницю з дня заснування. З нагоди свята до академії завітали високоповажні гості: Директор медичного департаменту МОУ Камалов Рафік Ханафійович, перший начальник УВМА- Пасько Володимир Васильович, начальники 5 клінічних центрів МОУ, «ветерани» Української військово-медичної академії генерал-лейтенант Володимир Пасько, генерал-майори Володимир Вороненко, Петро Сирота, представники духовенства і традиційно гетьман українського козачества - Сагайдак Дмитро Іванович . Як ведеться, під час урочистостей кращим були вручені відомчі нагороди. Святковий настрій присутнім створювала творча група УВМА.,.

З привітальним словом виступив начальник Української військово-медичної академії Румянцев Юрій Володимирович. Також з промовою про досягнення та здобутки академії за 19 років її існування виступив перший заступник начальника академії - полковник медичної служби Савицький Валерій Леонідович, який є одним з перших випускників Української військово-медичної академії.

За час існування академія випустила чимало військових лікарів, що своєю зразковою працею укріплюють авторитет УВМА, більше 150 наукових ступенів отримано в стінах військово-медичної академії.

Загалом за свою 19-річну діяльність Українська військово-медична академія підготувала понад 1650 військових лікарів для Збройних Сил України та більше 155 військових лікарів для інших силових структур та відомств

До речі, про рівень і якість підготовки спеціалістів в Українській військово-медичній академії свідчить їхнє подальше призначення до військово-медичних закладів та установ центрального підпорядкування. Так, у Головному військово-медичному клінічному центрі «ГВКГ» успішно та професійно виконують свої обов’язки 103 випускники УВМА. Серед них, між іншим, один є головним хірургом Міноборони України та більше 20 осіб обіймають посади начальників клінік та провідних відділень. У Центральній стоматологічній поліклініці працюють 9 осіб, а в Науково-дослідному інституті проблем військової медицини ЗС України — 43 її випускники.

Присутні високоповажні гості щиро привітали Українську військо-медичну академії з 19-річчям її заснування та побажали успіхів у подальшому розвитку та процвітання. Директор медичного департаменту Камалов Р.А, начальник Академії Румянцев Ю.В., начальник ГВМКЦ генерал майор медичної служби Бойчак М.П. висловили сумісну думку щодо створення клінічної бази для УВМА на базі ГВМКЦ «ГВКГ». Були анонсовані амбіційні плани розвитку Академії на наступні роки.

Традиційно на честь свята науково-педагогічний склад, працівники та слухачі академії були заохочені керівництвом академії та медичного департаменту МОУ цінними подарунками, відзнаками, грамотами та подяками.

Після офіційної частини відбувся виступ учасників художньої самодіяльності академії, які своїми щирими виступами привітали усіх присутніх зі святом.

З нетерпінням чекаємо ювілейного 20 річчя академії, що будемо святкувати в наступному році.

лейтенант м/с К.Р.Мурадян

Прийняття кодексу честі офіцера /31 серпня 2011 рік/

31 серпня в Українській військово-медичній академії відбулися урочисті заходи присвячені зарахуванню 77 молодих офіцерів медичної служби на перший курс факультету підготовки військових лікарів УВМА. Ще вчора вони були студентами цивільних медичних закладів, а сьогодні вони слухачі єдиного в Україні військово-медичного ВУЗу - Української військово-медичної академії. Протягом двох - трьох років слухачі опанують нові спеціальності. Майбутні військові лікарі будуть здійснювати підготовку за наступними фахами: хірургія, терапія, анестезіологія, епідеміологія, інфекційні хвороби, стоматологія, провізор, лікарі-загальної практики та сімейної медицини. Вони поповнять однострій військово-медичної ланки всіх видів Збройних Сил.

Сьогодні новоспечені слухачі традиційно перед своїми колегами, батьками, керівництвом академії прийняли Кодекс честі офіцера Збройних Сил України.

Також на заході були присутні високоповажні гості з Міністерства оборони України, Військово-медичного департаменту, представники духовенства. Першокурсників привітав випускник УВМА, начальник Військово-медичного управління Служби безпеки України генерал-майора медичної служби Лурін Ігор Анатолійович.

Після урочистих заходів слухачі, постійний офіцерський склад академії та гості були запрошені на святковий концерт, що відбувся в клубі УВМА та підготовлений силами слухачів академії .

лейтенант м/с К.Р.Мурадян

Рецепт професійного зростання /15 липня 2011 року/

Тимчасовий виконувач обов’язків директора Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України Рафік Камалов у цій сфері людина не нова. Він — полковник медичної служби запасу, учасник бойових дій у Демократичній Республіці Афганістан, кандидат медичних наук, заслужений лікар України, доцент кафедри щелепно-лицевої хірургії і стоматології Української військово-медичної академії. До того ж Рафік Камалов один з тих, хто представляє Україну в міжнародних організаціях: він є членом правління Асоціації стоматологів України і Всесвітньої організації стоматологів, міжнародних комісій з розвитку стоматології (FDI) та з контролю якості стоматологічних послуг, академіком Міжнародної академії комп’ютерних наук та систем тощо. Рафік Камалов автор більш як 30 наукових праць, співавтор 2-х наукових монографій.

Зустріч з Рафіком Ханафійовичем відбулася напередодні чергового випуску військових лікарів з Української військово-медичної академії. Це й стало головною темою бесіди. Яка доля чекає офіцерів медичної служби через десять-двадцять років? Чим вони займатимуться, відпочивши у відпустці й заступивши на першу офіцерську вахту з охорони здоров’я військовослужбовців? Відповідями на ці та інші питання, баченням майбутнього військової медицини Рафік Камалов поділився з читачами «Народної армії».

—Уже понад півроку ви очолюєте військову медицину. Як оцінюєте її нинішній стан?

— Досвід свідчить, що система медичного забезпечення Української армії набула правильного напрямку розвитку. Вона ефективна та економічно обґрунтована, діє на всій території нашої держави. Зараз у Збройних Силах України запроваджено територіальний принцип надання медичної допомоги, коли шість військових медичних центрів лікують хворих у своїх зонах відповідальності. Для цього вони мають відповідну техніку: реанімаційні автомобілі, санітарні вертольоти та літак. Головне сьогодні — вчасно доставити хворого чи пораненого, минаючи всі колишні етапи — ротний, батальйонний, полковий медпункти, медбатальон та госпіталь — до спеціалізованої високопрофесійної допомоги. Або до місця подій має прибути спеціалізована бригада лікарів, оснащена всім необхідним для надання допомоги на місці та за необхідності для подальшої негайної евакуації постраждалого до медичного центру. До цього мають бути готові військові лікарі, адже техніка без їхніх знань та досвіду — ніщо. Тому система навчання військових лікарів має бути послідовною, багаторівневою та включати всі етапи підготовки.

— Чи дозволяє вам власний досвід говорити, що вітчизняна військова медицина нині відповідає сучасному світовому рівню?

— Поліклініка, в якій працював багато років, була невеликою пересічною клінікою з колективом, що складав 47 осіб. Тепер там працюють більше як триста чоловік. Тут роблять найсучасніші операції, застосовують передові світові технології. Втім, головне те, як люди вміють ставитися до пацієнтів, як доглядають за ними під час післяопераційної реабілітації. Ми завжди намагалися створити таку атмосферу, щоб до клініки приходили сім’ями і пацієнти відчували родинну турботу про кожного з них.

Подальше завдання було створити такі клініки не тільки в Києві, а й у містах, де є військово-медичні центри. І йти ще далі — розгортати такі клініки у кожному населеному пункті нашої держави, де є військово-медичні заклади. Люди у цих клініках мають отримувати якісну медичну допомогу, що ґрунтується на інформації про те, яку медичну допомогу їм надавали раніше в інших медзакладах. Це не утопія. Така система тривалий час успішно працює у всьому світі. Ми йдемо цим шляхом доволі давно.

Електронна історія хвороби — це вже не іновація. Без неї ефективно працювати в сучасних умовах майже неможливо, як і постійно мати при собі паперову медичну книжку. Крім центрів медичної реабілітації, що в Партеніті та Саках, поки що така технологія в жодному військовому закладі не застосовується, хоча і намагаємося впровадити її всюди.

— В умовах бойових дій покладатися лише на інформаційні технології, мабуть, необачно. Що необхідно для того, аби налагодити стійку систему медичного забезпечення, яке є одним з основних видів бойового? Що потрібно запровадити, щоб ця система працювала за будь-яких умов?

— Необхідно змінити мислення людей, які працюють у військовій медицині. — Через систему навчання, післядипломної допідготвоки тощо. Лікарі та медсестри мають усвідомити, по-перше, що вони працюють у спеціалізованих підрозділах єдиного медичного простору України. По-друге — у будь-який час військові готові по команді виїхати до визначеного району. По-третє — військові медпрацівники соціально захищені державою, а також — можливістю безкоштовно отримувати найсучасніші знання через нашу військово-медичну академію, через зовнішні зв’язки зі світом. А головне — у кожного з них є можливість досягти професійних висот.

Чим якіснішою буде медицина, тим швидше вона поверне солдата до строю, тим більшою буде довіра військовослужбовця до своєї держави, тим вищим буде його бойовий дух.

Свого часу на одному з міжнародних медичних заходів один з науковців висловив думку: давайте спеціалізувати національні військові школи підготовки лікарів. Скажімо, французька навчає хірургії, британська — терапії тощо. Тоді один з ректорів — жінка-американка — запитала: «В якій академії вчитимуть патріотів?»

Отримати основи знань, історичного розуміння ролі держави та її армії можна тільки у себе вдома, лише у вітчизняному виші. Тому академія, хоч і дорогий для держави, але дуже важливий інструмент підготовки і військових лікарів, і справжніх патріотів України.

Один із сучасних філософів зазначив: «Якщо ви гадаєте, що навчання дуже дороге, тоді живіть у суспільстві невігласів».

Військові лікарі всіх силових структур, усіх підрозділів, попри посади, мають усвідомити, що система медичного забезпечення держави є єдиним цілим. Це набуває колосальної важливості в їхній підготовці.

— Що мається на увазі під багаторівневою підготовкою лікарів?

— Якщо дозволити створити з медицини багатошаровий «пиріг», то в ньому постійно виникатимуть іскри протиріччя. Вони, начебто, добрі, тому що ведуть до розвитку. Але у кадровій системі має бути постійний рух уперед. Хто самовіддано працює, оволодіває новими знаннями, краще за інших складає життєві та професійні іспити, той і має просуватися нагору. Можливість для цього має бути у всіх і у кожного.

Якщо лікар брав участь у миротворчих операціях чи бойових діях, то він повинен мати привілеї поміж інших у кар’єрному просуванні, а також мати можливість передати набутий цінний досвід іншим, посівши вишу посаду.

Звернемося для приклада до Туреччини або Ізраїля, де у кадрових питаннях усе доволі просто. Там ти не можеш зробити цивільну кар’єру, якщо не служив у війську, не можеш просунутися кар’єрними сходинками в армії, якщо не воював. Так і у військовій медицині — лікар має пройти всі рівні професійного зростання, постійно тримати себе «у тонусі», розширювати власний світогляд, прагнути самовдосконалення. У цьому рецепт професійного зростання.

Цього року прийнято рішення (і Міністр оборони України підтримав його) — абсолютно всіх випускників Української військово-медичної академії направити у війська. Жоден з них не потрапив до госпіталю чи військово-медичного центру. Важко передати, який був тиск, аби завадити цьому. З проханням «винятку для талановитого молодого фахівця» зверталося чимало поважних людей. Чого доброго на перспективу вони цим досягли б для своїх протеже?

У нас же склалася ситуація, що після випуску з академії деякі офіцери десятиліттями працюють на одному місці, а це призводить до застою в їхньому фаховому зростанні, вони перестають учитися. Переміщення у посадах має бути як по вертикалі, так і горизонталі. Це свого часу дозволило створити у нас блискучу школу невропатологів, інфекціоністів, стоматологів, терапевтів тощо. Не слід цим нехтувати.

Кожний військовий лікар, без винятку, має відслужити у військах і досконало оволодіти системою надання медичної допомоги. Згодом, разом із командирами підрозділів, з такими ж, як і він сам лейтенантами-капітанами, здійматися кар’єрними сходинками. Військовий лікар повинен знати, що на душі у людей, що його оточують, розуміти труднощі, з якими їм щоденно доводиться стикатися. Врешті-решт, відповісти самому собі, чи готовий він до служби у війську і тих випробувань, які чекають на нього в армії. З власного досвіду знаю, що зробити правильний вибір дуже непросто.

— Коли ви відчули себе саме військовим лікарем?

— Однозначно, під час служби в Афганістані. А що б обрали ви, коли навколо стріляють: брати в руки автомат і йти в бій разом зі своїми товаришами чи послатися на гуманітарне право лікаря або журналіста бути некомбатантом? У таких ситуаціях і настає для військового момент істини.

За роки служби на первинних посадах у кожного з молодих лікарів є можливість обрати свій подальший шлях. Одні оберуть адміністративну чи командну лінію, інші — займатимуться лікарняною практикою. Однак кожен із них має пам’ятати, що його зусилля у прагненні професійного зростання не залишаться непоміченими. Двері медичних закладів завжди для них відкриті й кожен має вільний доступ до ліжка хворого, кожен може розраховувати на допомогу старших колег. За таких умов через 10–20 років ми матимемо нових Пирогових, Бурденків та Городецьких.

Бесіду вів Юзеф Венскович «Народна армія»

64 офіцери - отримали дипломи магістра медицини /23 червня 2011 рік/

23 червня 2011року, відбувся урочистий сімнадцятий випуск слухачів Української військово-медичної академії за участю заступника Міністра оборони України Ігоря Кушніра.

В урочистостях також взяли участь начальник управління експертизи у сфері безпеки і оборони Секретаріату Кабінету Міністрів України Іван Апаршин, тимчасовий виконувач обов’язків директора Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України Рафік Камалов, директор Департаменту військової освіти та науки Міністерства оборони України Микола Науменко та інші.

Цього року 64 військових лікарі завершили навчання за дев’ятьма спеціальностями. Серед випускників – лікарі-терапевти, лікарі-неврологи, лікарі-стоматологи, лікарі-епідеміологи, провізори, хірурги, лікарі-анестезіологи та лікарі загальної практики – так званої сімейної медицини.

За підсумками навчання молоді фахівці отримали дипломи магістра, з них двоє – золоті медалі та п’ятеро – дипломи з відзнакою. Лейтенантам медичної служби Вікторії Кас та Наталії Родіоновій заступник Міністра оборони України Ігор Кушнір особисто вручив дипломи з відзнакою та золоті медалі.

Звертаючись до присутніх, заступник Міністра оборони України Ігор Кушнір підкреслив, що декілька років потужний потенціал Української військово-медичної академії працював заради лікарів, які стоять сьогодні в строю і так необхідні Збройним Силам.

– За період навчання ви отримали фахову медичну освіту. Значний потенціал, який нині має військово-медична академія, дозволить вам упевнено йти в авангарді медичної науки, – зазначив він.

Говорячи про важливість функціонування системи вітчизняної військової медичної освіти, ТВО директора Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України Рафік Камалов запевнив, що на інвестиціях у здоров’я людини у погонах заощаджувати не можна. Адже воно забезпечує досягнення високого рівня бойової готовності особового складу Збройних Сил та обороноздатності держави.

Також ТВО директора Військово-медичного департаменту побажав випускникам знайти достойне місце у професійному службовому середовищі та максимально ефективно впровадити набуті під час навчання знання.

Ще одним гостем, що взяв участь в урочистих заходах з нагоди чергового випуску Української військово-медичної академії був єпископ Рокитнянський Никодим. Зокрема, владика Никодим звернувся до викладачів і слухачів Академії з архієрейським словом. Він закликав військових медиків до сумлінного навчання і самовідданого служіння на благо Батьківщини та її народу. Також Преосвященний владика відправив молебень та окропив присутніх святою водою.

На завершення урочистостей, відповідно до військової традиції, слухачі попрощалися з Бойовим прапором навчального закладу та пройшли по плацу урочистим маршем.

По матеріалам mil.gov.ua

Благословення випускників академії /14 червня 2011 року/

14 червня , в день пам’яті преподобного Агапіта Печерського, лікаря безвідплатного за традицією, що існує вже сім років отримали напуття на подальшу військову медичну діяльність випускники і слухачі Української військово-медичної академії.

Благословив випускників голова Синодального військового відділу УПЦ архієпископ Львівський і Галицький Августин.

«Це вже стало доброю традицією нашого військового навчального закладу, — говорить завідувач кафедри сімейної медицини полковник Сергій Скляр, — наше військове керівництво започаткувало цю урочистість не тільки як данину вшанування відомого святого лікаря — покровителя лікарняної справи, але й як компонент навчального процесу, який формує християнське ставлення до хворої людини, яка приходить до військового лікаря. Лікар має бачити перед собою передусім людину, яка потребує допомоги».

Подячний молебень у Хрестовоздвиженській церкві Києво-Печерської Лаври у присутності викладачів і всіх випускників відправив голова Синодального відділу УПЦ по взаємодії зі Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями України архієпископ Львівський і Галицький Августин.

Після богослужіння владика звернувся до військових лікарів зі словами напуття на військово-лікарську справу. Кожний випускник отримав лист-напуття, всі інші — викладачі і слухачі — буклет із загальновживаними молитвами. Спочатку викладачі і слухачі вклонилися Печерській іконі Пресвятої Богородиці, а потів приклалися до нетлінних мощів преподобного Агапіта Печерського.

По матеріалам orthodox.org.ua

Досвід гартуватиметься у військах / 30 березня 2011 року/

На сьогодні, як відомо, існують проблеми із укомплектованістю військових частин лікарями. Це пояснюється як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами. Наприклад, кілька років не набирали слухачів до Української військово-медичної академії (УВМА). Водночас заступник директора Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України Віктор Жаховський впевнений, що ситуацію можна виправити, оскільки сьогодні вже є стабільний набір до УВМА, а головне — бажання працювати. Він, до речі, очолює комісію з розподілу випускників для подальшого проходження служби.

— Особливістю цьогорічного розподілу випускників Української військово-медичної академії є те, що, враховуючи вимоги сьогодення, постає завдання забезпечення гарнізонів, у яких їх не вистачає або немає взагалі, — пояснює Віктор Жаховський. — Понад 60 цьогорічних випускників мали змогу вибирати посади так званої армійської ланки. У Збройних Силах України, на жаль, є військові частини, де взагалі немає офіцерів медичної служби і тому першочергово необхідно укомплектувати посади там.

Також існує проблема із укомплектуванням авіаційними лікарями. Першій у рейтингу лікарів загальної практики старшому лейтенанту медичної служби Аллі Буженко комісія визначила майбутню посаду у Деснянському гарнізоні. І хоча вона мріяла служити у Головному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», все ж таки Алла Буженко вважає, що отриманий досвід їй знадобиться згодом, коли мрія стати госпітальним лікарем таки здійсниться.

На переконання заступника директора Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України Віктора Жаховського, кар’єра військового лікаря повинна починатися саме з первинних посад у військах: за 2–3 роки служби у медичній роті він отримає досвід роботи, якого відразу в госпіталі йому не здобути.

Ігор Парубський «Народна армія»


Новини періодики
UA

Атестація лікарів